Село Миронівка
23.08.2008
«Канал Дніпро-Інгулець є головною ділянкою системи каналів Дніпро-Інгулець-Інгул, передбаченої схемою комплексного використання і охорони водних ресурсів України. Рік вводу в експлуатацію — 1988. Головне призначення — забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської та Дніпропетровської областей, Криворізького гірничорудного промислового комплексу, а також обводнення ріки Інгулець з метою її оздоровлення.» З офіційного сайту каналу, де, до речі, є не лише докладна інформація, а й фотографіїї «очима птаха».
Ось так пригощають гостей.
Воїнам — слава
У спражніх світлофорах потреби немає, то хоч такий.
Пошта. Усе як і двадцять років тому.
Для порівняння: праворуч приватний тік фермера, ліворуч — колгоспні залишки.
Старий млин знишено, устаткування десь поділося. А на тому, старому, залізяччі бачив колись маркування кінця ХІХ століття, «зроблено в Єлісавєтграді» (перша назва Кіровограда).
Дверцята ліворуч із пічі панського дому, в якому за радянських часів була контора.
Вікно вітальні панського будинку. Тоді, напевно, з нього був інший краєвид — садок, а далі річка.
Клуб збудовано в 1970 році, закрито через 30 років через пожежу. Тут була й хороша Миронівська сільська бібліотека-філіал Світловодської районної централізованої бібліотечної системи Кіровоградської області Міністерства культури УРСР.
Єдина, яка вціліла.
Що ще подивитися
Музей ракетных войск стратегического назначения