Різдво у Львові

12.01.2007

Львів

Із кожним роком усе більше будівель у центрі Львова ввечері освітлюють. Хоча й переважно на свята — тенденція тішить. Армянську церкву реконструюють — був відкритий двір, в який раніше не можна було зайти. Під товстим шаром асфальту лежить стара бруківка.

Місцевий кінотеатр на Копєрніка розчарував своїм екраном — по ширині не вся інформація влазить. Я й забув уже, коли востаннє таке бачив.

Купив дві книжки: «Лекарственные растения СССР» издательства московского общества испытателей природы (яка назва!) 1949 року та четверте видання «Грибів». Першу придбав тому, що подобаються видання тих років та й актуальності із часом не втратила. Другу ж — заради українських назв грибів, наприклад: лепіста фіалкова (їстівний), порхавка гігантська (їстівний), плеврот черепичастий (їстівний), павутинник каштановий слизький (їстівний), чортів гриб (отруйний), лепіота коричнево-червонувата (смертельно отруйний гриб). Книжки купив на ринку поруч із Арсеналом. У одного з продавців запитав, скільки коштує його валіза (відверто радянська, з металевими кутами). Відповів, що не продасть, бо не матиме в чому носити книги на продаж.

Поруч із Краківським ринком.
Львівський двір

Типова картина для львівського двору.
Львівський двір

Еліпсна кришка гідранту Hydrant Ajaks Lwow часів Польщі (вулиця Клепарівська).
Кришка гідранту

На просушці

На вулиці Печатній. Окрім нової бруківки нічого не змінилося. ГАЗ-20 стоїть на тому ж місці.
ГАЗ-20

Краківський ринок, вулиця Базарна. Нагору йти до Музею пивоваріння.
Краківський ринок

Приблизно так монахи й вигадали пиво (Музей пивоваріння).
Монах

За цим столом проходить дегустація пива в Музеї пивоваріння.
Пивний стіл

Досить багато тиманів у місті.
Тимпан

Насправді це «Ощадність», яка символізує економічне процвітання Галичини. З 1951 р. у цьому будинку XIX ст. знаходиться Музей етнографії.
Статуя Свободи

Книжковий ринок.
Книжковий ринок

Прєвєд!

Майстер вибирає колір майбутньої прикраси зі скла.
Вибирає колір

Нагріває.
Нагріває

Згинає.
Згинає

Охолоджує. За кілька хвилин уже можна буде забрати замовлення.
Охолоджує

Селезень слухняно чекав, розважаючи глядачів, а позаду нього варили у великому казані щось святкове.
Селезень

Жовква

Для Жовкви бажано виділити цілий день — місто хоч і невелике, проте має історичні принади: палац, мури, собори тощо. І все це знаходиться навкруги центральної площі — ясно видно, як формувалося місто. Звичайно, не все збереглося в первинному вигляді, втім приємно гуляти-роздивлятися. Про культові споруди дбають нові старі власники. Палац також, начебто, приводять до ладу. Єдине — практично повністю зруйнована і занедбана стоїть синагога.

Їхати до Жовки недовго — приблизно півгодини. Маршрутки у Львові зупиняються за два квартали від Оперного театру (можна спитатися, поруч знаходиться якийсь ТЦ), вартість проїзду — 3 грн. До речі, у цьому торгову центрі на останньому поверсі є кафе, з якого трохи видно дахи сусідніх будинків і Оперного.

Улітку, коли сонячний день триваліший, можна заїхати у кілька сел поблизу Жовкви — там також багато цікавинок.

На Вічевій площі.
Галерея

Димар десь у центрі Жовкви.
Димар

Усі урни в Жовкві виглядають саме так. На вулицях дійсно охайно і чисто, особливо у порівнянні, наприклад, із Дрогобичем.
Чиста Жовква

Костьол Св. Лаврентiя, 1620 р.
Костьол Св. Лаврентiя

Панорама з міського муру: Костел Св. Лаврентiя та Василiянський монастир.
Панорама

У дворі замку Жолкевських кінця XVI ст.
Замок Жолкевських

Приводять до ладу внутрішній двір замку.
Пиляють

Фрагмент Глинської брами.
Глинська брама

Десь у центрі.
Віконце

Попід мурами Домiнiканського монастиря, як і двісті років тому, працює ринок.
Ринок

Залишки соцарту.
Мозаїка

Дрогобич

Узимку Дрогобич має жахливий вигляд: брудно на вулицях, багато будинків ледь тримаються. Проте з ратуші все виглядає досить привабливо. Дякуючи доброті співробітників мерії, які дозволили безкоштовно і самостійно піднятися на башту, побачили місто з висоти державного прапора. Охоче вірю, що навесні, коли все розквітне, враження від райцентру можуть бути позитивними.

Їхати маршруткою із залізничного вокзалу приблизно півтори години, вартість 10 грн. Вона у Дрогобичі теж зупиняється на вокзалі, доїхати до центру коштує 65 коп. Цю відстань можно пройти й пішки, просто нецікаво.

Костьол Св. Бартоломія.
Костьол Св. Бартоломія

Будинок 1903 р.
Балкон

Дроти скрізь, чомусь зовсім їх не ховають.
Вікно за дротами

Краєвиди з ратуші.
Панорама-1

Панорама-2

Панорама-3

Панорама-4

Димар.
Димар

На залізничному вокзалі.
Газована вода

Посилання

Розклад руху автобусів по станції «Жовква»
Замки та храми України
Про статую Ощадності
Про бруківку та люки.


 

Що ще подивитися

Фото Львова

нагору